Практична відсутність TEXTUS RECEPTUS в УГКЦ дає свої гіркі плоди. Протягом Страсного тижня, на Літургії Передосвячених Дарів деякі священики згадують у відпусті святих, "яких пам'ять звершуємо". Хоча всі устави, і в тому числі ТИПИК Дольницького (див укр. 2002, стор. 358), таких приписів не подають. Якщо служба святих не співалася ні на Вечірні, ні на Утрені, якщо стихири їхні перенесено на інший день, якщо забарвлення і дух богослужіння має зовсім інший вимір, то й у відпусті їх згадувати непотрібно.
Натомість, важливим є правильно відчитати початок відпусту. «Христос, Господь, що гряде на добровільну страсть…» ГРЯДЫЙ ГОСПОДЬ НА ВОЛЬНУЮ СТРАСТЬ, «Христос, що прийшов у Витанію воздвигнути праведного Лазаря…» ПРИШЕДЫЙ ВО ВИТАНЇЮ ВОЗДВИГНУТИ ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ і т. д.
Аргументом, який би не дав жодних підстав для виправдання для цих священиків, був би власне TEXTUS RECEPTUS, в якому тести відпустів Страсного та Світлого тижнів публікуються повністю, а там немає згадки ані святого дня, ані храму. В час від Суботи Лазаря та до Неділі св. Апостола Томи включно поминання святих на відпустах (окрім св. великомученика Юрія, якщо пам'ять його випала б у ці дні) немає!
Тим, хто каже, що це дрібниця, відповім словами Господа: «Хто нечесний у найменшому, той і у великому нечесний» (Лк 16.10), та епіграфом до типіконів: «Вся же благообразно і по чину да бивают» (1 Кор. 14.40).
Немає коментарів:
Дописати коментар