Страсті Господні

Вчора, 12 квітня увечері, в монастирі святого Іллі в Дорі відбулася відправа Страстей Господніх з читаннями 12 Євангелій про засудження, Хресну смерть та поховання Ісуса Христа у гробі. Вкінці відправи о. Ілля виголосив чудову проповідь про любов Бога до людей. "Навіть тоді, коли люди у злобі розпинали Господа на хресті, Він не переставав їх любити", - підкреслив священик. Згідно місцевого звичаю, який правдоподібно прийшов із римського обряду, священики Ілля та Августин переодягалися у ризи різних кольорів на кожне читання. Вкінці кожного Євангельського уривку дзвонили дзвони, а вкінці останнього - служачі вівтарні хлопці калатали в калатала. Дзвони замовкли, тому що сьогодні сумна подія - ХРИСТОС ПОМЕР. Радісний гомін Пасхального передзвону ми почуємо аж на свято Пасхи, тобто у Великодню ніч із співом ХРИСТОС ВОСКРЕС. Сестри святого Вікентія чудово відспівали стихири сьогоднішнього свята, в яких мова йшла і про зраду Юди, і про підсутпність фарисеїв, і про байдужість Пілата. Особливо зворушливою була кульмінаційна стихира, в якій ми тричі співали: ПОКЛАНЯЄМОСЯ СТРАСТЯМ ТВОЇМ, ХРИСТЕ, ПОКАЖИ НАМ І СЛАВНЕ ТВОЄ ВОСКРЕСІННЯ. Апостол Петро відрікся Христа, але він плакав гірко. Ми також повинні плакати через те, що відрікаємося часто від Христа своїми ділами. Цей плач душі - особливий стан, особливий дар Божий. Він повинен призвести нас до покаяння, до великої любові до Бога та людей, тоді ми перестаємо чинити злі вчинки, а стараємося робити добро.